13 листопада багато років тому (Фото+Відео)

ВС 13 ноября 2017 в 10:00
Смерть отамана Петра Калнишевського та теракти в Парижі
317-й день року за Григоріанським календарем - до закінчення року залишилось 48 днів.
Іменинники - Іван, Мавра, Никодим, Спиридон.
Міжнародний день сліпих.
Головні події 13 листопада
• Помер кошовий отаман Петро Калнишевський, 1803
• Західно-Українська Народна Республіка, 1918
• Розпад Австро-Угорської імперії, 1918
• Переговори Гітлера і Молотова в Берліні, 1940 фото
• Найбільша природна катастрофа ХХ століття, 1970
• Теракти в Парижі, 2015 фото

1002 - Король Англії Етельред II Нерозумний видав едикт, що дозволяв знищувати всіх датчан-чоловіків, які проживали на території королівства. Різанина на день св. Брайса призвела до вторгнення в 1013 році датського короля Свена Вилобородого, який на чолі великого флоту захопив Англію і був проголошений її королем.
1093 - Під час одного з боїв на півночі Англії загинув 62-річний король Шотландії (з 1058 р.) Малкольм III, чия боротьба з Макбетом, вбивцею батька Малкольма, короля Дункана I, була покладена в основу сюжету п'єси Вільяма Шекспіра "Макбет".
1502 - Венеціанський сенат видав друкарю Альду Мануцію десятилітню превілею на монопольне використання винайденого ним шрифту - курсиву; за легендою, гравер Франческо Гріффо, котрий виготовляв для Мануція шрифти, взяв за зразок почерк поета Петрарки.
1553 - За розпорядженням королеви Марії Тюдор архієпископ Кентерберійський Томас Кранмер і четверо інших підозрюваних у державній зраді, у тому числі леді Джейн Грей, засуджені до смертної кари.

Нова історія
1803 - На Соловках у віці 113 років помер Петро Калнишевський, останній кошовий отаман Запорізької Січі, заарештований за доносом в 1775 році після зруйнування російськими військами Нової Січі і засланий до Соловецького монастиря, де провів 25 років у в'язничній ямі.
Петро Калнишевський народився близько 1691 року на Полтавщині і з 8 років перебував на Запоріжжі, де в 1750 році дослужився до військового осавула, у 1760-у був обраний суддею Війська Запорозького низового, а ще через два роки - кошовим отаманом. Він неодноразово перебував в складі депутацій у Петербурзі для вирішення питань розмежування козацьких земель, скасування мита на товари, які ввозилися до Запоріжжя, а також збільшення річної плати Війську Запорізькому. У 1768 році Калнишевський за підтримки російського війська придушив т. зв. «Бунт сіроми», під час якого низова частина козацтва, серед якої перебувало багато учасників Коліївщини, виступила проти старшини і на військовій раді відмовилась обирати його отаманом.
Цього ж року загін запорозьких козаків, переслідуючи польські сили Барської конфедерації, увійшов до міста Балта на території Османської Імперії, що стало формальним приводом до чергової Російсько-турецької війни, всі шість років якої Калнишевський залишався на активній службі. 5 січня 1771 року згідно з указом імператриці Катерини ІІ 81-річний Калнишевський став кавалером ордену Андрія Первозванного і йому було присвоєно військовий чин генерал-поручика Російської армії.
   Кючук-Кайнарджийський мирний договір 1774 року, який завершив Російсько-турецьку війну, затвердив протекторат Росії над Молдавією і Валахією, право російських кораблів на судноплавство в Чорному морі і незалежність Кримського ханства. Це на думку російських урядових чиновників позбавляло Запорозьку Січ функцій бастіону проти турецько-татарської експансії. Крім того, після ліквідації в 1764 році полково-сотенного устрою Слобожанщини, Запоріжжя залишалось єдиною автономною самоврядною територією.
   На початку червня 1775 року російські війська під командуванням генерала Петра Текелія, які поверталися з турецького походу, повністю зруйнували Січ, а все майно та козацькі архіви було вивезено до Петербурга. Незважаючи на те, що Петро Калнишевський на козацькій раді відмовився оборонятись, він разом із старшиною був звинувачений у захопленні та присвоєнні чужої власності, намаганні створити незалежне управління і заарештований. Приводом до цього став донос полкового старшини Павла Савицького, який у 1767 році повідомив у Петербург, що Калнишевський разом з писарем Павлом Головатим погрожував у разі невиконання земельних спорів із Новоросійською губернією на користь Запоріжжя звернутись до турецького султана з проханням взяти Січ під свою протекцію.

Пам'ятник Петру Калнишевському на Соловках
   85-річний Петро Калнишевський був вивезений до Москви, звідки за пропозицією князя Григорія Потьомкіна, якого три роки перед тим Калнишевський записав до Кущівського куреня Коша Запорізької Січі почесним козаком, було довічно заслано до Соловецького монастиря, куди він прибув наприкінці 29 липня 1776 року. Його утримували в одиночному казематі розміром метр на три без права листування і спілкування з іншими ув'язненими, лише тричі на рік - на Пасху, Преображення та Різдво – дозволяючи залишати келію.
   З часом Калнишевський втратив зір, здичавів, перестав себе доглядати, у 1801 році відмовився від амністії, дарованої імператором Олександром, і за станом здоров'я залишився ченцем у монастирі, де й помер на 113 році життя 13 листопада 1803 року після 27 років утримання. Він був похований на головному подвір'ї Соловецького монастиря перед Преображенським собором.
   У 2008 році Петра Калнишевського було канонізовано Українською Православною Церквою Київського Патріархату, а в 2015 році - Українською Православною Церквою Московського Патріархату.

1907 - У Нормандії француз Поль Корню першим у світі піднявся в повітря на гелікоптері власної конструкції з двома ведучими гвинтами. Він досягнув висоти 2 метри.
1914 - Американка Мері Фелпс Джейкоб запатентувала еластичний бюстгальтер без плечиків, який вона зконструювала роком раніше з шовкових хустин коли не змогла одягнути звичний корсет під відкрите вечірнє плаття. У 1928 році інша американка - Іда Розенталь - придумала чашечки для бюстгальтерів і провела їх класифікацію по чотирьох розмірах.
1918 - У зв'язку з поразкою Німеччини в Першій Світовій війні уряд Радянської Росії анулював Брестський мир, підписаний у березні, і німецькі війська вимушено почали залишити окуповані території Білорусії та України.

1918 - Українська Національна Рада у Львові затвердила «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії», яким проголосила створення на всій українській етнічній території Галичини, Буковини і Закарпаття Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР).

   5 листопада 1916 року рішенням імператорів Німеччини і Австро-Угорщини в межах колишньої російської території Царства Польського було створено маріонеткову державу Регентське Королівство Польща, яке за рік власні сформувало державні інституції, включаючи парламент, місцеві органи влади і армію, і 7 жовтня 1918 року, коли капітуляція Австро-Угорщини і Німеччини у Першій Світовій війні стала справою часу, проголосило незалежність.
   16 жовтня 1918 року, цісар Карл І в надії зберегти державність оприлюднив маніфест, згідно з яким Австрія проголошувалася федеративною державою, а її народи отримували право на державність. Для формування власних органів влади 18 жовтня у Львові відбулось зібрання за участю послів австрійського парламенту, Галицького та Буковинського сеймів, єпископату, представників політичних партій, організацій і товариств з етнічних українських земель, що входили до Австро-Угорщини, яке сформувало Українську Національну Раду (УНРаду).
Президент (1918-19) і
Уповноважений Диктатор (1919) ЗУНР
Євген Петрушевич (1863-1940)
   19 жовтня УНРада проголосила створення Української держави на всій українській етнічній території Галичини, Буковини і Закарпаття на чолі з депутатом австрійського парламенту Євгеном Петрушевичем і намір перебрати на себе органи влади. Проте наступного дня намісник Королівства Галичини та Володимирії генерал Карл Георг фон Гуйн відповів відмовою, яку 23 жовтня Євгену Петрушевичу підтвердив прем'єр-міністр Австро-Угорщини, повідомиши про плани передати Галичину Польському королівству, для чого 28 жовтня у Кракові була сформована відповідна комісія.
Прем'єр-міністр ЗУНР (1918)
Костянтин Левицький (1859-1941)
   Щоб запобігти переходу під владу Польщі, у ніч на 1 листопада 1918 року за ініціативою члена УНРади Костянтина Левицького та сотника Дмитра Вітовського загони Українських січових стрільців загальною чисельністю 2400 осіб зайняли всі найважливіші урядові установи у Львові, Станіславі, Тарнополі, Золочеві, Сокалі, Раві-Руській, Коломиї, Снятині і Бориславі. Найтяжчі бої Листопадового повстання відбувались у Львові і до 11 листопада, коли у Варшаві була проголошена Польська республіка на чолі з генералом Пілсудським, дише дві третини міста були під контролем стрільців.
   Незважаючи на це 13 листопада 1918 року, у день зречення престолу цісаря Карла І, УНРада затвердила «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії», згідно з яким нова держава отримала назву Західно-Українська Народна Республіка (ЗУНР). Листопадове повстання було придушене польськими військами 22 листопада 1918 року, і уряд ЗУНР переїхав спочатку в Тернопіль, а з 2 січня 1919 року - у Станіславів (тепер Івано-Франківськ), де було сформовано новий уряд на чолі з Сидором Голубовичем, який змінив Костянтина Левицького на посту голови Державного секретаріату ЗУНР.
   22 січня 1919 року у Києві відбулося приєднання ЗУНР до Української Народної Республіки в якості Західної області, проте 4 грудня Акт Злуки був денонсований ЗУНР коли стало відомо, що Симон Петлюра під час підготовки до підписання Варшавського договору погодився на встановлення українсько-польського кордону по ріці Збруч, що означало відмову від етнічних українських територій Галичини, Західної Волині, частини Полісся, Лемківщини, Підляшшя, Посяння і Холмщини з українським населенням понад 11 мільйонів чоловік.
   Після поразки у Польсько-українській війні уряд ЗУНР емігрував у Відень, де 1 серпня 1920 року був сформовано уряд в екзилі на чолі з Петрушевичем. Він проіснував до 1923 року, безуспішно намагаючись поставили перед Лігою Націй і країнами Антанти питання про відновлення незалежності ЗУНР, - 15 березня 1923 року Рада Послів держав Антанти затвердили кордони Польщі на Сході з умовою надання автономії для Східної Галичини.

1918 - Імператор Австрії Карл I та король Угорщини (під іменем Карл IV) зрікся угорського престолу престолу. Він став останнім австро-угорським монархом з династії Габсбургів.

Новітня історія
1943 - Війська 1-го Українського фронту зайняли Житомир.
1956 - Верховний суд США оголошує неконституційною сегрегацію в пасажирських автобусах.
1970 - В ході перевороту головнокомандуючий сирійськими воєнно-повітряними силами, представник прагматичного крила соціалістичної партії Баас генерал Хафіз аль-Асад змістив лідера ортодоксального марксистського крила партії Баас президента Нуєддіна аль-Атасі.

1970 - Циклон Бхола, який зародився над Індійським океаном і рухався зі швидкістю до 160 км/год, викликав гігантські океанські хвилі та тривалі дощі, що привели до повені в дельті Гангу, на південному узбережжі Східного Пакистану (нині - Бангладеш) і загибелі майже півмільйона людей. Це найбільша природна катастрофа XX століття, спричинена циклоном. Неспроможність місцевих властей швидко і ефективно надати допомогу постраждалим від природної катастрофи і вирішити питання їх безпеки привели до політичного конфлікту між Східним Пакистаном і центральним урядом і проголошення в 1971 році незалежності Бангладеш.
   Бангладеш розташована між Індією та Бірмою на півночі Бенгальської затоки, теплі води котрої стають причиною регулярного виникнення тропічних циклонів, а завдяки потужним потокам рік Ганг і Брахмапутра на півдні Бангладеш сформувалась найбільша у світі річна дельта, гігантські розміри якої привели до того, що третина густо заселеної країни знаходиться на 7 метрів нижче рівня моря.
   Берегова океанічна лінія суходолу служить природним бар'єром для проникнення вод океану вглиб території країни, але в листопаді 1970 року над Бенгальською затокою утворився циклон надзвичайної потужності, котрий привів до виникнення океанічних хвиль, висотою до 8 метрів, що з 12 листопада почали заливати материкову частину Бангладеш. Найбільшої потужності вони набули 13 листопада і затопили прибережні острови, значну частину материкової території, повністю зруйнувавши будівлі, транспорті магістралі, місцеву інфраструктуру, що привело до загибелі майже 500 тисяч осіб. За деякими оцінками кількість жертв може становити близько мільйона людей (у найбільш постраджалих населених пунктах загинуло понад 45% населення). Більшість загиблих становили діти до 10 років і літні люди.
Неспроможність місцевих властей швидко і ефективно надати допомогу постраждалим від природної катастрофи і вирішити питання їх безпеки привели до політичного конфлікту між Східним Пакистаном і центральним урядом, громадянської війни, Третьої індо-пакистанської війни і проголошення в 1971 році незалежності Бангладеш.
   В ході війни за незалежність, яка тривала дев'ять місяців, загинуло, за різними оцінками, від трьохсот тисяч до трьох мільйонів людей. Це був чи не перший випадок в історії коли природний катаклізм спровокував громадянську війну, зовнішню інтервенцію і розпад однієї країни на дві незалежні держави.


1976 - Закінчилось тритижневе лідерство в американському хітпараді пісні «If You Leave Me Now» групи «Chicago» з їх альбому «Chicago X» і цього ж дня вона піднялась на перше місце в чартах Великобританії.
1985 - У результаті виверження Невадо-дель-Руїз, найвищого діючого вулкану в Колумбійських Андах, протягом чотирьох годин загинуло більше 23 тисяч людей, поранено 5 тисяч і зруйновано більше 5 тисяч будівель в радіусі 90 кілометрів. Найбільше постраждало місто Армеро, де загинуло три чверті з 28 тисяч населення.
Наш час
1992 - У Лас-Вегасі американський боксер Ріддік Боуї за очками переміг Евандера Холіфілда і завоював звання чемпіона світу у надважкій вазі серед професіоналів.
1992 - У США відбулась прем'єра фільму «Дракула» з Кіану Рівзом і Гарі Олдменом у головних ролях.
1994 - За результатами референдуму Швеція вступила в Європейський Союз.
2012 - У східній півкулі Землі відбулось повне сонячне затемнення, яке найкраще спостерігалось в північно-східній частині Австралії, південній частині Тихого океану та частково на південному узбережжі Чилі. З цієї нагоди у місті Порт Дуглас (Австралія) відбувся перший у світі «Марафон сонячного затемнення», в якому взяло участь біля 2000 бігунів з багатьох країн світу.

2015 - У Парижі та Сен-Дені сталось сім терористичних актів, в яких загинуло 129 чоловік і 352 було поранено. Цей теракт став найбільшим за всю історію Франції.
https://youtu.be/XeAvdOMbqVQ


Народились 13 листопада
354 - 28 серпня 430,  Августин Аврелій Блаженний, християнський теолог і церковний діяч, головний представник західної патристики, родоначальник християнської філософії історії.
1312 - 21 червня 1377,  Едуард III (Едуард Плантагенет), 29-й король Англії (1327-77 рр.), чиї претензії на французький престол стали приводом до Столітньої війни. 705 років з дня народження.
1718 - 30 квітня 1792, Джон Монтегю, 4-й граф Сендвічський, англійський політик, перший лорд Адміралтейства; увійшов в історію як любитель перекусити на швидку бутербродом зі шматком м'яса, покладеним між двома тостами, котрий стали називати сендвічами (1762).
1836 - 23 травня 1871, Ярослав Домбровський, польський революціонер, військовий керівник Паризької комуни (1871).
1850 - 3 грудня 1894,  Роберт Льюіс Стівенсон, шотландський письменник (Острів скарбів, Чорна стріла, Доктор Джекіл і містер Хайд).
1943 - Мустафа Абдульджеміль Джемілєв, український політик, правозахисник; 1-й Голова Меджлісу кримськотатарського народу (1991-2013 рр.).
1949 -  Вупі Голдберг (Карін Джонсон), американська актриса, лауреат «Оскара» (Привид [1990]; Привиди Міссісіпі, Пурпуровий колір, Сестри по нещастю, Зроблено в Америці, Наступне покоління).
1958 - Олена Октябрівна Циплакова, російська кіноактриса (Шкільний вальс, Д'Артаньян і три мушкетери, Адам одружується з Євою, Ми з джазу).
1969 - Джерард Батлер, шотландський актор («Привид Опери», «300 спартанців», «Законослухняний громадянин», «Рок-н-рольник».).

Померли 13 листопада
1567 - Педро де ла Гаска, іспанський священик, дипломат, другий віце-король Перу (1547-50 рр.). 450 років років тому, в 77 років (нар. 1490 р.).
1803 - Петро Іванович Калнишевський, кошовий отаман Запорозької Січі (1762, 1765-75 рр.). 214 років тому, в 112 років (нар. 1691 р.).

1868 - Джоаккіно Россіні, італійський композитор, автор численних опер ("Севільський цирюльник", "Отелло", "Сорока-злодійка", "Вільгельм Телль"). 149 років тому, в 76 років (нар. 29 лютого 1792 р.).
https://youtu.be/54WI__fWN7M


1903 - (Жакоб) Каміль Піссарро, французький художник-імпресіоніст. 114 років тому, в 73 роки (нар. 10 липня 1830 р.).
1974 - Вітторіо де Сіка, італійський актор (Це почалось в Неаполі), кінорежисер, володар чотирьох "Оскарів" (Соняшники, Вчора, сьогодні, завтра, Шлюб по-італійськи, Дві жінки). 43 роки тому, в 73 роки (нар. 7 липня 1901 р.).
1975 - Ольга Федорівна Берггольц, російська письменниця ("Ленінградська поема"). 42 роки тому, в 65 років (нар. 16 травня 1910 р.).
1985 - Олександр Іванович Покришкін, радянський льотчик-ас; другий за результативністю (після Івана Кожедуба) пілот-винищувач серед льотчиків країн антигітлерівської коаліції в Другій світовій війні, перший Тричі Герой Радянського Союзу (1943, 1944), маршал авіації (1972). 32 роки тому, в 72 роки (нар. 19 березня 1913 р.).
2010 -Аллан Рекс Сендидж, американський астроном; першим відкрив космічний об'єкт з надзвичайно великим випромінюванням (квазар). 7 років тому, в 84 роки (нар. 18 червня 1926 р.)
 
51
Комментариев
0
Просмотров
7953
Комментировать статью могут только зарегистрированные пользователи. Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.